Село Бучак

Село-музей Бучак

Про історико-культурну спадщину

За даними Інституту археології НАН України землі села Бучак та околиць є унікальними через насиченість археологічними пам’ятками: на прибережній смузі 6х2,5 км знаходиться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі на Середньому Подніпров’ї — від Трипільської культури (IV тис. до н. е.) до пізнього середньовіччя та козацької доби.

Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише у культурно-хронологічній повноті — такий комплекс фактично більше не має аналогів на Подніпров’ї.

Бучак кінематографічний

Мальовниче село Бучак у 1950-70 роках стало популярним знімальним майданчиком для українських кінематографістів. Наприкінці 1950-х Олександр Птушко знімав тут «Казку про Іллю Муромця» — перший радянський широкоекранний фільм. Олександр Довженко вирішив зняти тут «Поему про море».

Природа Бучака стала місцем натурних зйомок для «Української рапсодії» Сергія Параджанова, «Ночі на Івана Купала» Юрія Іллєнка, «Іванового дитинства» Андрія Тарковського, «Бумбараша» Абрама Народицького та Миколи Рашеєва.

Наприкінці 1980-х документальний фільм «Сон» тут знімав Сергій Буковський.

Документально повнометражний фільм «Голлівуд над Дніпром або сни з Атлантиди»: темою фільму є розповідь про Бучак як знімальний майданчик для українського (і не лише українського) кіно у 50-90х роках ХХ століття.

Бучак сучасний

Село Бучак (Канівський район, Черкаської області) розташоване на високому правому березі Дніпра (Канівського водосховища), нижче за течією знаходиться районний центр Канів (20 км).

На даний момент Бучак є невеличким селом, в якому постійно мешкає близько 15 осіб. Жодної охоронної чи наукової роботи зараз у селі не ведеться. Село частково збережене та відновлене ентузіастами і фактично є пам’яткою сільської архітектури Наддніпрянщини XIX століття.

BUCHAK-Photo_03
BUCHAK-Photo_02
BUCHAK-Photo_01
Попередня
Наступне

Загрози

Починаючи з 1970-их років Бучак (нараховував тоді кілька сотень мешканців) планомірно знищувався – спочатку через будівництво Канівської ГЕС, а потім через заплановане, але не завершене спорудження Канівської ГАЕС (протягом 1985-94 років село було фактично ліквідоване).

З 2007 р. урядом заплановане відновлення будівництва Канівської ГАЕС. Замовником є ПрАТ «Укргідроенерго», яке вже неодноразово намагалося розпочати будівництво, але досі не знайшло кошти.

Ідея будівництва КГАЕС за свідченням численних експертів є хибною, зважаючи на застарілість та неефективність цієї технології. До того ж вчені вважають, що це будівництво небезпечне з багатьох причин: зокрема, це рухливі ґрунти, небезпечні наслідки для водоносних пластів тощо.

Актуальні записи